Зовнішнє незалежне оцінювання (далі – ЗНО) з історії України – важливий іспит у житті молоді: на становлення громадянської свідомості, активну життєву позицію та участь у суспільному житті держави за майбутнє, економічне процвітання, гідність, мир, злагоду українського народу.
ЗНО підсумовує теоретичні знання з історії нашої країни, формує вміння критично мислити, аналізувати, узагальнювати та робити висновки, сприяє обґрунтуванню власної думки щодо історичних подій. Знання історичного минулого, його хибних шляхів та помилок, наслідків трагічних подій та уроків допомагають в розбудові правової, демократичної, соціальної держави.
Мета статті: розглянути шляхи мотивації здобувачів освіти на успішну підготовку до ЗНО на заняттях з історії України та навести приклади ефективних інтерактивних методів навчання, які використовують викладачі.
Щоб результативно підготувати здобувачів освіти до ЗНО з історії, викладачі на лекційних та семінарських заняттях застосовують різноманітні інноваційні методи: індивідуальні та групові завдання, роботи з історичними джерелами, рольові ігри, міні-проєкти; «мозковий штурм»; «крос-метод»; «кроссенс»; використовують он-лайн дошку Jamboard.
До прикладу, інтерактивні методи, що є ефективними для підготовки здобувачів освіти до ЗНО.
Метод «Естафета» допомагає закріпити новий матеріал шляхом формування ланцюжка питань та надання відповідей на них у порядку черги від одного студента до іншого. Метод дозволяє провести повторення історичних дат, термінів, персоналій, формуючи ланцюжок історичних подій.
Наприклад, на занятті з теми: «Україна в роки І світової війни (1914-1918 рр.)» викладач пропонує здобувачам освіти створити ланцюжок історичних подій. Викладач демонструє питання на он-лайн дошці: 1) причини І світової війни; 2) дати І світової війни; 3) воюючі блоки; 4) держави, які входять до їх складу; 5) привід до початку І світової війни; 6) головні битви та їх дати; 7) персоналії І світової війни; 8) наслідки І світової війни для світу та України. Кожен студент по черзі надає конкретну відповідь на питання. Складається загальна, системна картина подій та наслідків. Якщо здобувач освіти не має відповіді або помиляється, право відповіді переходить до іншого студента. Питання теми можуть складатися з декількох блоків для заохочення та активації діяльності здобувачів освіти. Наприкінці заняття студенти узагальнюють навчальний матеріал.
Метод «Кроссенс» об’єднує декілька інтелектуальних розваг: ребусів, загадок, головоломок. Метод сприяє кращому засвоєнню історичного матеріалу в ігровій формі, виникненню бажання пояснити причини, закономірності визначних подій, їх елементи та наслідки; підвищує інтерес до вивчення теми; допомагає запам’ятати дати та персоналії; розвиває логічне та творче мислення. Здобувачі освіти складають розповідь, встановлюють асоціативний зв'язок між суміжними картинками та схемами.
До прикладу, на занятті з теми «Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.)» (Рис. 1). Завдання - розкрити зміст історичних подій: 1) радянсько-німецький пакт; 2) початок боротьби СРСР за світове лідерство; 3) план «Барбаросса»; 4) початок радянсько-німецької війни; 5) танкова битва на території України; 6) генеральний план «Ост»; 7) течії українського визвольного руху, їх керівники; 8) Київська наступальна операція; 9) 28 жовтня 1944 р. Подібні завдання формують у здобувачів освіти мовленнєві компетентності.
Використання методу «Кроссенс» допомагає перевірити домашнє завдання, підготовити творчі завдання, організувати групові та індивідуальні роботи, узагальнити навчальний матеріал.
«Мозковий штурм» - простий та ефективний метод висування творчих ідей у процесі розв’язання проблеми. Він стимулює мислення та активізує творчу діяльність здобувачів освіти під час дискусій, групової роботи. Суть методу полягає в тому, що проблемна ситуація спонукає студентів до пошуку альтернативних способів її вирішення.
До прикладу, на занятті з теми: «Українська СРР в умовах нової економічної політики 1921-1928 рр.» необхідно порівняти особливості політичних напрямків більшовиків: «воєнний комунізм» та «нова економічна політика». Здобувачі освіти пропонують ідеї, записують їх на дошці, підбирають пропозиції та заповнюють таблицю (табл. 1).
При обговоренні теми кожен із здобувачів освіти надає додаткову інформацію у вигляді питання, дати, персоналії, до прикладу, 1921-1923 рр.; голодомор; В. Ленін, Л. Троцький, ринок. Нові факти, отримані під час обговорення, студенти фіксують у таблиці, узагальнюють знання та роблять висновки.
В результаті використання інтерактивних технологій при підготовці до ЗНО з історії здобувачі освіти навчаються: аналізувати значний обсяг інформації, творчо підходити до засвоєння матеріалу; формулювати і висловлювати власну думку; аргументувати та доводити громадянську позицію; слухати та поважати думку опонента; моделювати соціально-історичні ситуації, вирішувати їх, набуваючи власного досвіду; уникати конфліктів, шукати компромісу, прагнути діалогу; розвивати критичне мислення, креативність думки, уважність, самостійність; працювати самостійно.
Викладачі розробили для здобувачів освіти рекомендації - як максимально ефективно підготуватися до ЗНО з історії: 1) скористайтеся безкоштовним сервісом «ЗНО-онлайн» для реальної оцінки рівня знань; 2) використовуйте навчальні посібники з історії України; 3) постійно вирішуйте тести різних форматів та платформ; 4) опановуйте навчальну тему на заняттях разом з викладачем; 5) самостійно закріплюйте тему вдома; 6) використовуйте відео-заняття та онлайн-курси - повторюйте основні положення; 7) розробіть картки - записуйте необхідну інформацію; 8) вивчайте за схемою: дата – подія – персоналії; 9) використовуйте асоціації: історичні факти порівнюйте з видатними подіями вашого життя, батьківщини; 10) застосовуйте тип пам’яті, який у Вас найбільше розвинений: зоровий (зображення, візуалізація подій, понять, дат); слуховий (проговоріть подумки імена, дати, персоналії, події); моторний (пишіть конспекти, схеми, таблиці); 11) облаштуйте власну кімнату, місця постійного користування як «інтелектуальну лабораторію», де можна розмістити різні картки, схеми, портрети (на дверцях шафи, холодильника, на килимі); 12) користуйтеся різнокольоровими стікерами, маркерами для виділення необхідної, конкретної, важливої інформації та правильних відповідей.
Історію дійсно ефективно опановувати за допомогою інтерактивних методів навчання. Це дає змогу здобувачам освіти засвоїти значний обсяг історичного матеріалу, сприяє зростанню активності, пізнавального інтересу, формує вміння до самоосвіти та самопідготовки. Отримані якісні знання є запорукою успішного проходження ЗНО для подальшого навчання. Історичні знання формують українську ідентичність студентської молоді, повагу до країни, в якій живуть; спонукають до саморозвитку та активної участі у суспільному житті України.