Протягом останніх років відбувається процес переходу від традиційного навчання до навчання на базі комп’ютерних технологій. Це вимога часу через карантинні обмеження, яка стала можливою з розвитком мережі Інтернет. Це дало можливість проводити заняття в online режимі і розміщувати завдання для здобувачів освіти для асинхронного виконання.
І хоча дистанційне навчання не є заміною очного та ніколи не планувалось на довгострокову перспективу, воно може стати ефективним інструментом не тільки під час карантину.
А оскільки відповіді на питання: "Як найближчим часом буде змінюватись епідеміологічна ситуація в Україні?", – поки немає, освітяни мають бути готовими до організації такого навчання.
Дистанційне навчання – це технологія, що базується на принципах відкритого навчання, широко використовує комп’ютерні навчальні програми різного призначення та створює за допомогою сучасних телекомунікацій інформаційне освітнє середовище для постачання навчального матеріалу та спілкування.
Українські дослідники серед недоліків дистанційного навчання вказують на потребу створення особливих вимог щодо організації навчального процесу, необхідність у персональному комп'ютері та доступі до мережі Інтернет, організацію мотивації слухачів. Результат дистанційного навчання безпосередньо залежить від самостійності та свідомості студента, оскільки відсутній постійний контроль за слухачами.
Проблеми навчання здобувачів освіти за дистанційними технологіями:
- Організаційні та навчальні
- Психоемоційні
- Технічні
Поєднання цих проблем викликає зниження зацікавленості і активності у процесі навчання.
Перед викладачем постає складне завдання: налагодити інтерактивну взаємодію між учасниками освітнього процесу в умовах застосування дистанційних технологій.
Вашій увазі сходинки активного навчання:
- Те, що я чую, я забуваю
- Те, що я бачу і чую, я трохи пам’ятаю
- Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти
- Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок
- Коли я передаю знання іншим, я самовдосконалююсь
Аналіз піраміди навчання показує перспективність застосування для активізації пізнавальної активності студентів методів групової дискусії та практичних вправ.
Інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити відсоток засвоєння матеріалу, оскільки впливає не тільки на свідомість студента, а й на його почуття.
Інтерактивне навчання:
- викликає зацікавленість;
- розвиває пізнавальну активність;
- сприяє ефективному засвоєнню навчального матеріалу;
- заохочує активну участь кожного в навчальному процесі;
- формує здатність виражати свою думку і обґрунтовувати її;
- формує життєві навички роботи в команді;
- забезпечує стабільний зворотній зв’язок.
При виборі методів і інструментів, в умовах проведення занять за технологіями дистанційного навчання, керуємося наступними критеріями:
- сумісність інструменту із стаціонарними комп’ютерами і мобільними засобами зв’язку;
- простий і стабільний алгоритм роботи методу;
- можливість залучення всіх студентів до виконання завдання;
- наглядність представлення результатів.
Використовуємо методи:
- кроссенсу
- асоціативний кущ;
- кейс-метод;
- мозкового штурму;
- метод естафети;
- мікрофон;
- знайди помилку;
- зайвий елемент і ін.
При проведенні занять за технологіями дистанційного навчання адаптуємо ці методи за допомогою використання онлайн інструментів.
Використання методології кроссенсу для обговорення теми заняття
Кроссенс (від англ. cross – перехрестя, sens – зміст)– це візуальний асоціативний ланцюжок, який з різних сторін розкриває певне поняття, явище або факт.
Переваги застосування кроссенсу:
- активізує пізнавальну діяльність;
- пробуджує інтерес до теми;
- розвиває творче, логічне та образне мислення;
- демонструє взаємозв’язки між компонентами теми;
- забезпечує діалог між різними учасниками процесу.
Приклад розв’язання перед вами.
Завдання на розвиток інформаційної компетентності:
- Портрет, якого державного діяча потрібно розмістити в квадраті № 5?
- Які наслідки для соціально-економічного розвитку УРСР в 1954—1964 рр. мав процес, зображений на плакаті № 3?
- Із якою метою партійно-радянське керівництво СРСР і УРСР наприкінці 1950-х — на початку 1960-х рр. розповсюджувало зображений плакат № 6?
Використання онлайн дошки
Використовую в роботі онлайн дошку Jamboard. До її переваг відноситься простота в користуванні.
Ефективним є виконання з допомогою онлайн дошки вправ на встановлення відповідності, ранжування даних, заповнення таблиць і т.д.
При роботі з дошкою обов’язково використовую функцію демонстрації екрану викладача. Це дозволяє студентам, які не мають технічних можливостей писати на дошці, бути в курсі виконуваної роботи.
Гронування
Стратегія навчання, яка спонукає студентів вільно думати й відкрито висловлюватися на певну тему, спрямована на стимулювання мислення про зв’язки між окремими поняттями.
Алгоритм роботи. Для роботи вибирається опорне слово, поняття, словосполучення. Відповідно до нього підбираються слова за певними зв’язками.
Дана стратегія застосовується на етапі актуалізації знань, перевірки домашнього завдання, подачі нового матеріалу, закріпленні; заняттях з перевірки і контролю знань.
За завданням грона бажано будувати асоціативні (Асоціативний кущ) та інформативні, одно- та багаторівневі. Кожний із видів такого грона має свої завдання й особливості, й використовується на відповідному етапі заняття.
Використання кейс-методу
Переваги:
сприяє розвитку вмінь студентів логічно мислити, аргументувати свою думку; стимулює до самостійного отримання знань; розвиває навички роботи з різними джерелами інформації.
Використання кейс методу дозволяє поєднувати отримання нових знань із їх практичним застосуванням для різних ситуацій.
Недоліки:
займає значний час заняття, вимагає попередньої додаткової підготовки від студентів.
Метод мозкового штурму
Один із найбільш популярних методів стимулювання активності студентів.
Переваги:
сприяє розвитку вмінь студентів логічно мислити, аргументувати свою думку, активізує інтерес до теми, ефективний на різних етапах заняття, виробляє навички прислухатися до думки інших, сприяє формуванню партнерських відносин в колективі.
Метод естафети
Ефективно дозволяє провести повторення термінів, формування ланцюжків перетворення і т.д.
Переваги:
простота, зрозумілий алгоритм, керованість процесу.
ОТЖЕ, використання методів актуалізації пізнавальної діяльності студентів вимагає їх адаптації до технологій дистанційного навчання. Вони сприяють підвищенню пізнавальної активності студентів.