Сучасні студенти є представниками поколінь нової генерації, у яких є потреба у наявності додаткових стимулів для здобування знань у навчальних закладах.
Тому перед викладачами Кам’янського медичного коледжу стоять навчальні завдання:
- покращення ефективності навчання через активне залучення студентів в освітній процес;
- постійний пошук джерел натхнення, щоб придумати щось нове, над чим треба працювати далі, які новації впровадити в дисципліни;
- формування у молоді самостійності та готовності своєю працею закласти основу майбутнього і стати професіоналом.
Головна задача – не примушувати вчитися, а заохотити. Досягти цього можна лише вмілою організацією освітнього процесу. Основою занять повинно стати не завантаження студентів якомога більшим обсягом матеріалу, а інтенсивний розвиток їх здібностей.
Викладачами коледжу зібрані найкращі ідеї, які були вже втілені. Багато секретів ще попереду.
Увагу студентів треба «включати» з перших хвилин аудиторної роботи, показати, що дисципліна цікава та корисна. Не секрет, що зміст навчального матеріалу не може бути завжди цікавим. І тут на допомогу приходять різні прийоми і методи. До прикладу, на початку заняття викладачі розповідають інтригуючий факт з даної теми з власного досвіду або з фахової та художньої літератури. Конкретно, при вивченні питань з педіатрії та інфектології «Поліомієліт у дітей» можна розповісти історію (1965 рік, у міській лікарні професор обходить пацієнтів у супроводі студентів медиків. Зупиняється біля дитячого ліжка, на якому сидить доросла дівчина. Професор промовляє: «Моя пацієнтка, Катерина, 18 років, у п’ятирічному віці перенесла поліомієліт. Відкидає ковдру. Німа сцена… Торс та обличчя на вигляд дорослої дівчини, а таз і ніжки - п’ятирічної дитини…). Студенти, затаївши подих, уважно слухають, а що ж далі? Уже з перших хвилин заняття вони включилися в роботу. Це теж сучасна технологія навчання [2].
На заняттях внутрішньої медицини викладачі-практики складають реальні кейси для виконання за матеріалами історій хвороб. Метою є не отримання балу, а можливість потім зробити конкретні маніпуляції в подібній ситуації біля ліжка пацієнта. Так само студентів можна мотивувати винагородою у вигляді надання рекомендаційних листів для роботодавців.
Заняття з епідеміології проходять на основі моделювання реальних епідеміологічних подій і фактів, що мали місце в інфекційній практиці. Кожен студент на практичному занятті надає свою версію розв’язання задачі з колегіальним обговоренням, аналізом ситуації кожного випадку і логічних висновків. При підведенні підсумків викладач оцінює відповіді, вказуючи на їх недоліки, помилки в контексті з основними положеннями епідеміологічного процесу. Все це дозволяє студентам оцінювати кожну ситуацію в цілому, логічно виділяти з неї основні етапи епідеміологічного процесу, самостійно складати плани заходів протидій інфекційним захворюванням [1].
На заняттях за освітньо-професійною програмою Стоматологія ортопедична викладачі та успішні випускники проводять майстер-класи, розповідають про свою роботу в сучасних лабораторіях, відкриваючи перспективу тим, хто тільки навчається.
Для нинішніх студентів дуже важливою є гейміфікація. Впровадження ігрових інструментів в освітній процес пробуджує у студентів почуття азарту та конкуренції, що сприяє їх бажанню виконувати більше завдань, щоб заробити більше балів, а також посісти вищу позицію в лідерстві.
Інтелектуальні ігри викладачі використовують на різних етапах навчальних занять з різних дисциплін: перевірки засвоєння навчального матеріалу, вивчення нової теми, повторення й узагальнення, закріплення отриманих знань. До прикладу, «Битва розумів», «Крізь терни до зірок», «Ребус», «Мовні задачки», «Хто спостережливий», «Що? Де? Коли?» та інші.
Щоб ефективно опанувати практичні навички та вміння викладачі застосовують на заняттях елементи ділової (рольової) гри [3].
Так на заняттях з клінічної фармакології при проведенні ділової гри кожному студенту відводиться відповідна роль в даній клінічній ситуації. Один студент призначає медикаментозне лікування, другий проводить коригуючі заходи. Інші студенти беруть участь у дискусії, обговорюючи принципи фармакотерапії, механізми дії препаратів, проводять корекцію побічних ефектів, виписують рецепти на ліки в конкретній ситуації [3].
Метод ділової гри на практичних заняттях з медичного та фармацевтичного товарознавства, що проводяться в аптечному закладі, надає можливість максимально наблизити освітній процес до практичної діяльності медичної сестри бакалавра. Учасникам надаються такі ролі: головна медична сестра, старші та медичні сестри різних відділень, інспектор з контролю якості лікарських засобів, уповноважена особа, представник виробника або дистриб’ютора. У ході гри бакалаври відпрацьовують практичні навички з перевірки супровідних документів на товар, що надійшов; відповідності асортименту, кількості, маркування, комплектності та якості товару; оформлення документації щодо отримання медичного товару та створення умов його зберігання [4].
Під час заняття єдина людина, яка повністю включена в процес, – це викладач. Студенти періодично відволікаються. Але це нормально. Може бути, щось не зрозуміли. Якщо єдиним джерелом інформації є викладач, це підвищує стрес, і людина може ще менше зрозуміти, ніж могла. Тому важливо мати різні джерела інформації. Ними може бути Telegram, Facebook, платформи Google Classroom, Moodle або Website. І це не просто підручник, а саме ті розділи чи вправи, які були на заняттях, з коментарем викладача, щоб студенти могли згадати все вдома.
Наявні програмні продукти, у тому числі готові електронні підручники і книги, а також власні комп’ютерні розробки (презентації лекцій, відео-фільми, тестові завдання, ситуаційні задачі) надають можливість
викладачам:
- по-новому організувати самостійну роботу студентів;
- оперативно поєднувати різноманітні засоби, що сприяють більш глибокому засвоєнню навчального матеріалу;
студентам:
- отримати доступ до навчальних та додаткових матеріалів для поглиблення знань у будь-який час;
- здійснювати самоконтроль рівня засвоєння матеріалу за кожною темою необмежену кількість разів шляхом комп'ютерного тестування [5].
Так з метою кращого засвоєння студентами навчального матеріалу та перевірки своїх знань за допомогою on-line тестів викладачем було створено інформаційно-освітній сайт з фармакології. Проаналізувавши результати тестування, викладач визначає, які питання викликали труднощі у студентів, щоб розібрати і виправити помилки на практичному занятті [5].
Розвитку творчих здібностей у студентів сприяє наявність у коледжі науково-дослідних гуртків з різних дисциплін. Самостійна діяльність студентів в гуртках націлює їх на творчий пошук і формування власної думки та особистості майбутнього фахівця. Узагальнення досліджень та визначення переможців відбувається під час проведення студентської наукової конференції до Дня науки. Учасниками цієї події є науковці Дніпропетровської медичної академії, здобувачі освіти, провідні спеціалісти у галузі охорони здоров’я, лікарі практики та медичні сестри.
Сприяє активності студентів участь:
- у соціальних проєктах, та благодійних акціях: «Стань донором»; «Допомога дітям»; «Стоп гіпертонія», - з вимірювання артеріального тиску широким верствам населення міста; «Туберкульоз виліковний» із проведенням соціального дослідження на обізнаність населення міста з цією проблемою; «Життя під захистом любові та знань. Проблеми BIJI-інфекції серед молоді»;
- у конкурсах професійної майстерності: «Ескулап»; «Кращий за фахом»; «Моя професія – маркетолог 21 століття», який дав можливість спробувати себе в іншій сфері діяльності і пов’язати її з медициною.
Підсумовуючи подану інформацію, приходимо до висновку, що основними засобами мотивації студентів є:
- надання матеріалу, який допоможе в роботі стати успішним;
- можливість бути почутими та вільно висловити свою думку;
- впровадити такі інструменти гейміфікації, тренінгів, які дозволять легко входити в соціальний простір, швидко адаптуватись на робочому місці і мати постійне бажання розвитку та вдосконалення.
Такий фахівець – завжди успішний. Прагнемо такого результату у партнерстві зі студентами.