Трансформаційні процеси на всіх рівнях освіти зумовлюють зміни педагогічної теорії і практики, серед яких – пошук шляхів удосконалення процесу професійної підготовки фахівців, зокрема медичних працівників, здатних реалізувати фахову діяльність. Аналіз професійної діяльності фахівців медицини засвідчує, що нові й нестандартні завдання складають значну частину досліджуваних ними проблем.
Тому вміння самостійно виявити проблему, сформулювати її як дослідницьке завдання, знайти засоби її вирішення допомагають студентам створити власні інструменти інтелектуальної праці, виробити необхідні навички аналітичної дослідницької діяльності. Пошуково-дослідна робота здобувачів освіти передбачає самостійне дослідження, спрямоване на теоретичне й експериментальне вивчення явищ і процесів, обґрунтування фактів, виявлення закономірностей за допомогою наукових методів пізнання [1] і формує готовність студентів до науково-дослідної роботи.
Актуальною є проблема активізації та залучення студентів в подальшому до науково-дослідної роботи. Дослідниця Уйсімбаєва Н.В. в своїй роботі підтверджує, що науково-дослідна робота забезпечує формування інтелектуальної активності, яка є складовою професійної компетентності майбутнього фахівця [2, с.244].
До прикладу, здобувачам освіти другого курсу ОПП Лікувальна справа, які виявили бажання приєднатися до пошукової роботи, було запропоновано провести дослідну роботу з фармакології щодо аналізу хімічного складу енергетиків (безалкогольних напоїв), що рекламують, як «стимулятори». Начебто вони наповнюють енергією працюючі м'язи і компенсують втрату рідини при фізичних навантаженнях, покращують працездатність та загострюють здатності організму. Щоб дізнатися, чи так це насправді, група студентів провела пошуково-дослідну роботу.
Мета і завдання дослідження. Теоретичне обґрунтування хімічного складу енергетиків та перевірка їх впливу на організм підлітків. Для цього необхідно було вивчити стан питання за джерелами інформації, розробити методику та обрати метод дослідження, проаналізувати отримані результати.
Матеріали і методи виконання. Здобувачі освіти оглянули науково-методичну літературу, здійснили бібліографічний аналіз наукових праць з метою з’ясування розробленості досліджуваної проблеми; розробили методику дослідження; порівняли для теоретичного обґрунтування відмінності складу енергетиків; провели анкетування, бесіду з респондентами та системний аналіз отриманих результатів. В анкетуванні брали участь 72 студенти І курсу Кам’янського фахового медичного коледжу. Із бесіди з підлітками дослідники дізналися про їх ставлення до вживання енергетиків.
Отримані результати. Як часто студенти вживають енергетики: 67% дівчат не вживають енергетики, в порівнянні з хлопцями, 15% яких теж не вживають. 78% хлопців випереджають, вживаючи енергетики рідко і 7% - часто, у порівнянні з дівчатами, 31% яких вживає енергетики рідко і 2% - часто (Рис.1).
Рис.1 Частота вживання студентами енергетиків
З якою метою студенти вживають енергетики: 21% студентів відповіли, що втамовують спрагу; 32% - вживають, бо смачно; 8% - вживають вранці, щоб прокинутися; 26% - вживають ввечері, щоб довше не засинати; 13% - студентів взагалі не визначилися, навіщо вони вживають енергетики (Рис.2).
Рис.2 Мета вживання студентами енергетиків
Які відчуття у студентів після прийому енергетиків: 50% - відчувають приплив енергії; у 34% - піднімається настрій; у 12% - покращується розумова діяльність; у 4% - з’являється агресія.
Рис.3 Відчуття у студентів після прийому енергетиків
Не зважаючи на те, що майже кожний другий серед респондентів вживає енергетики, 94% вважають, що енергетики шкідливо впливають на організм.
Проаналізував склад енергетиків за етикетками, дослідники виділили більш критичні дози речовин, що входять до складу енергетиків: вітамінів, таурину, глюкуронолактону, гуарани, гінкго білоби, женьшеню та кофеїну за допомогою довідника [3] (табл. 1).
Таблиця 1. Зразки енергетиків, відібраних для дослідження
(числа зазначені в перерахунку на 100 грамів продукту (обсяг банки 0,25-0,5л)
Проблеми зі здоров'ям, створювані енергетиками, в першу чергу пов'язані з надмірною кількістю кофеїну. Організм підлітка здатний витримати лише 100 мг кофеїну на добу. Надмірне вживання енергетиків може супроводжуватися головним болем, тривогою, дратівливістю, збудженим станом, безсонням, запамороченням, ознобом, психозом, судомами і змінами душевного стану, прискореним серцебиттям, болем у грудях, порушенням ритму і гіпертензією.
Під час експерименту студенти спостерігали вплив енергетичних напоїв на серце. У підлітка виміряли артеріальний тиск та пульс до прийому 200 мл енергетика Red Bull (пульс - 68 ударів на хвилину, артеріальний тиск - 120 \ 80 мм \ мм) і, через 3 години після прийому напою, знову виміряли артеріальний тиск та пульс (пульс - 74 ударів на хвилину, артеріальний тиск – 138\ 90 мм \ мм). У підлітка поліпшився настрій, підвищився артеріальний тиск, почастішав пульс.
Висновки. В результаті здобувачі освіти усвідомили, що енергетики дійсно бадьорять, проте, це штучна бадьорість. Потребу організму в енергії можна задовольнити: правильним харчуванням і здоровим сном; заняттями спортом чи улюбленим хобі; спілкуванням з друзями; успіхами, які мотивують досягати і перемагати - було зазначено у рекомендаціях-брошурах, створених дослідниками. Отримані знання здобувачі освіти використали під час профорієнтаційної роботи у школах міста: пропагували здоровий спосіб життя без енергетиків серед школярів. Діалог між підлітками на основі довіри, порозуміння, яскравих доказових прикладів є дієвим інструментом виховання здорового покоління. Пошуково-дослідна робота є потужним імпульсом пізнавально-інтелектуального розвитку молоді і може стати шляхом до наукової діяльності в майбутньому.